На перший погляд сама ідея «підтримувати кисневий обмін» може здаватися зайвою. Ми дихаємо, гемоглобін переносить кисень, а пульсоксиметр показує сатурацію крові. Здається, на цьому історію можна закінчити, але наш організм працює складніше.

Кисень має не просто перебувати в крові. Він повинен бути доставлений до конкретної тканини, пройти через мікроциркуляторне русло і бути використаний клітинами, насамперед мітохондріями, для вироблення енергії. Саме тому глобальний показник насичення крові киснем не повністю описує те, що відбувається на рівні окремих тканин і клітин. Мітохондріальне дихання є центральним споживачем кисню в організмі, а при недостатньому його надходженні або порушенні використання кисню клітина змінює метаболізм і запускає системи адаптації до гіпоксії.

Саме тому сучасний підхід до кисневого обміну не обмежується поняттям «скільки кисню є в крові». Значення мають кровотік, мікроциркуляція, доставка кисню до тканин, робота ендотелію та здатність мітохондрій ефективно перетворювати поживні речовини на АТФ.


Кисень — це не просто газ, а частина енергетичної системи клітини

Більшість клітинної енергії утворюється завдяки окисному фосфорилюванню в мітохондріях. Кисень виступає кінцевим акцептором електронів у дихальному ланцюзі, що дозволяє підтримувати синтез АТФ — універсальної форми клітинної енергії.

Тому проблема може виникати не лише тоді, коли в організм фізично надходить мало кисню. Важливими є всі етапи кисневого каскаду: від легенів і гемоглобіну до кровообігу, мікроциркуляції та його використання мітохондріями.

При гіпоксії клітини активують спеціальні механізми адаптації, зокрема сигнальний шлях HIF-1, який змінює метаболізм таким чином, щоб тимчасово підтримувати вироблення енергії та виживання за умов обмеженого постачання кисню.

Підтримка кисневого обміну — це не спроба «наситити кров киснем» у людини з нормальною сатурацією. Йдеться про підтримку фізіологічних механізмів, які визначають, наскільки ефективно організм доставляє та використовує кисень у відповідь на навантаження або гіпоксичний стрес.


Чому кисень критично важливий для мозку, серця та інших органів

Кисень необхідний не лише для дихання, а й для нормальної роботи органів із високими енергетичними потребами. Особливо чутливими до його доступності є мозок і серце, оскільки вони постійно потребують великої кількості енергії. Мозок становить лише близько 2% маси тіла, але у стані спокою споживає приблизно 20% усього кисню організму. Це пов’язано з високою активністю нервових клітин, яким безперервно потрібна енергія для підтримання електричних сигналів, передачі нервових імпульсів та роботи іонних насосів. Навіть помірне зниження доступності кисню може впливати на когнітивні функції, зокрема увагу та пам’ять.

Серцевий м’яз також має надзвичайно високі потреби в кисні. На відміну від деяких тканин, міокард значною мірою залежить від аеробного метаболізму для постійного вироблення АТФ, необхідної для скорочення серця. Саме тому достатній коронарний кровотік і постачання кисню є критично важливими для підтримання нормальної роботи міокарда. Коли потреба серця в кисні перевищує його надходження, виникає невідповідність між потребою та постачанням, яка лежить в основі ішемічних процесів.

При вираженій або тривалій гіпоксії клітини вже не можуть так само ефективно підтримувати окисне фосфорилювання в мітохондріях. У результаті зменшується доступність АТФ, змінюється клітинний метаболізм, активуються сигнальні механізми адаптації до нестачі кисню, а за більш значного або тривалого дефіциту можуть посилюватися окислювальний стрес і клітинна дисфункція. Найбільш чутливими є тканини з високою потребою в енергії та постійною залежністю від аеробного метаболізму. Саме тому нормальна доставка та ефективне використання кисню є однією з фундаментальних умов підтримання енергетичного забезпечення клітин і нормальної роботи органів.


Родіола: від високогірної адаптації до клітинних механізмів

У складі капсул Янці використовується Rhodiola crenulata — вид родіоли, традиційно пов’язаний із високогірними регіонами Тибету та плато Цінхай-Тибет. Сучасний огляд 2026 року описує R. crenulata як високогірну рослину, поширену переважно на висотах приблизно 2800–5600 м. Серед найбільш досліджених біологічно активних сполук рослини — салідрозид.

Що показали дослідження Rhodiola crenulata?

У рандомізованому дослідженні за участю 39 здорових учасників дослідники оцінювали вплив екстракту R. crenulata на когнітивні функції за нормального та зниженого рівня кисню. Учасники проходили тести на короткочасну та робочу пам’ять, вибіркову увагу, когнітивну гнучкість і виконавчі функції, а також контролювали сатурацію крові.

В умовах гіпоксії спостерігалося зниження SpO₂ та погіршення когнітивних показників. Попередній прийом екстракту R. crenulata статистично значуще послаблював зниження сатурації та показників когнітивної діяльності, а також зменшував симптоми, подібні до проявів гострої гірської хвороби.

Джерело: Lee S.-Y., Lin K.-T., Chen Y., Dai Y.-H. Rhodiola crenulata extract supplement significantly attenuates hypoxia-reduced oxygen saturation and cognitive function. Journal of Herbal Medicine. 2023;41:100732. DOI: 10.1016/j.hermed.2023.100732.

Систематичний огляд і метааналіз, опублікований у 2025 році, об’єднав 19 рандомізованих досліджень із загалом 1690 учасниками та оцінював R. crenulata при гострих станах, пов’язаних із високогірною гіпоксією. Автори виявили, що екстракт родіоли був ефективнішим за плацебо щодо деяких показників, зокрема сатурації та клінічних симптомів.

Джерело: Pang W. et al. Efficacy and safety of Rhodiola crenulata extract in the treatment of acute high altitude disease: a systematic review and meta-analysis. Frontiers in Pharmacology. 2025.


Що відбувається на рівні клітини?

У клітинних і тваринних моделях салідрозид демонструє здатність впливати на процеси, пов’язані з адаптацією до низького рівня кисню, окисним стресом і роботою мітохондрій.

В одному з досліджень R. crenulata та салідрозид зменшували пошкодження, пов’язані з гіпоксією, через вплив на ROS-AMPK-PKCζ сигнальний шлях та допомагали зберігати активність мембранної Na⁺/K⁺-АТФази в клітинній моделі й у щурів, які перебували в умовах гіпобаричної гіпоксії.

У дослідженні 2022 року салідрозид із R. crenulata захищав мітохондріальну функцію в гіпоксичних нейроноподібних клітинах: дослідники зафіксували підвищення рівня АТФ, покращення мембранного потенціалу мітохондрій, зниження окисного стресу та зміни мітохондріальної динаміки.

Ще одне дослідження 2024 року показало, що R. crenulata і салідрозид у моделях гіпобаричної гіпоксії впливали на енергетичний метаболізм мозку, мітохондріальну функцію та цілісність гематоенцефалічного бар’єра. Автори пов’язували ефект із підтримкою енергетичного обміну та посиленням метаболічних адаптацій до гіпоксії.

Джерела: Wang X. et al. Salidroside, a phenyl ethanol glycoside from Rhodiola crenulata, orchestrates hypoxic mitochondrial dynamics homeostasis by stimulating Sirt1/p53/Drp1 signaling. Journal of Ethnopharmacology. 2022;293:115278.
Hou Y. et al. Rhodiola crenulata alleviates hypobaric hypoxia-induced brain injury by maintaining BBB integrity and balancing energy metabolism dysfunction. Phytomedicine. 2024;128:155529. DOI: 10.1016/j.phymed.2024.155529.


Як пуерарія може впливати на кровообіг?

Другий компонент формули — Pueraria lobata, або пуерарія волохата. Її одним із найбільш вивчених активних компонентів є пуерарин — ізофлавоноїдна сполука, яку активно досліджують у контексті судинної та серцево-судинної фізіології.

Експериментальне дослідження Hwang et al. показало, що пуерарин може впливати на роботу ендотелію — внутрішнього шару клітин, який вистилає кровоносні судини. Зокрема, пуерарин стимулював утворення оксиду азоту (NO) — сигнальної молекули, яка допомагає судинам розслаблятися та регулювати кровотік.

Цей процес відбувається завдяки активації внутрішньоклітинних механізмів, які запускають фермент, відповідальний за утворення NO. Внаслідок цього кровоносні судини отримують сигнал до розслаблення, що є одним із природних механізмів регуляції їхнього тонусу та кровопостачання тканин. Дослідження припускає, що пуерарин може підтримувати нормальну роботу ендотелію та процеси, пов’язані з регуляцією кровотоку.

Джерела: Hwang Y.P. et al. (2011). Puerarin activates endothelial nitric oxide synthase through estrogen receptor-dependent PI3-kinase and calcium-dependent AMP-activated protein kinase. Toxicology and Applied Pharmacology, 257(1), 48–58. DOI: 10.1016/j.taap.2011.08.017. PMID: 21884717.

Чому пуерарію все ж включають до концепції кисневого обміну?

Тому що кисневий обмін — це не лише легені та гемоглобін. Щоб кисень потрапив до клітини, необхідна ефективна циркуляція крові через дрібні судини. Ендотелій регулює судинний тонус і є одним із ключових елементів мікроциркуляції. Саме тому речовини, здатні впливати на ендотеліальну функцію та судинну реактивність, теоретично можуть підтримувати одну з ланок кисневого каскаду. Пуерарин у цьому контексті цікавий передусім як компонент із потенційним судинним та ендотеліальним механізмом дії.


Від доставки кисню до клітинної енергії: як працює поєднання родіоли та пуерарії

Кисневий обмін — значно складніший процес, ніж просто показник сатурації крові. Організму необхідно не лише отримати кисень, а й доставити його до тканин, забезпечити адекватний кровотік і мікроциркуляцію, після чого використати його в мітохондріях для утворення енергії. Саме тому рослинні компоненти, здатні впливати на ці різні ланки, становлять інтерес для сучасної нутритивної науки.

Rhodiola crenulata має доклінічні дані, які пов’язують салідрозид із підтримкою клітинної адаптації до гіпоксії, мітохондріальної функції та енергетичного метаболізму, а окремі клінічні дослідження показали потенційний ефект під час експериментальної або високогірної гіпоксії.

Pueraria lobata та її активний компонент пуерарин мають широку експериментальну доказову базу щодо судинних та ендотеліальних механізмів. Дослідження показують, що пуерарин може підтримувати нормальну функцію ендотелію та брати участь у регуляції судинного тонусу завдяки впливу на утворення оксиду азоту — сигнальної молекули, яка сприяє розслабленню кровоносних судин. Це може мати значення для підтримки нормального кровотоку та ефективної перфузії тканин.

Найбільш науково обґрунтовано варто розглядати капсули Янці як комплекс для підтримки кисневого обміну, клітинного енергетичного метаболізму та адаптаційних механізмів організму.